

Чому вертикальний ангар може стати енергофермою
В Україні за останні роки з'явилося багато високих ангарів і складських комплексів - від логістики біля Києва та Львова до невеликих регіональних хабів біля промислових міст. Для власника це не лише площа для зберігання, а й величезна вертикальна площина, яка або просто нагрівається сонцем, або починає працювати на бізнес.
Вертикальні ангари споживають багато електроенергії. Потрібно освітлення, вентиляція, іноді - опалення чи підтримка стабільної температури для товарів. Додайте сюди зростання тарифів, обмеження з боку мереж і пам'ять про віялові відключення - і енергонезалежність перестає бути “модним трендом”, а стає питанням стійкості.
Сонячний фасад працює як додатковий шар безпеки. Такі системи дозволяють рознести генерацію в часі: частина електроенергії з даху, частина - зі стін, які краще ловлять ранкове або вечірнє сонце. Для бізнесу, який планує монтаж СЕС для складу та логістичного центру, це шанс використати не лише дах, а й всю площу будівлі, не займаючи землю під окрему станцію.
Власники ангарів сьогодні стикаються з подібними викликами:
- високі рахунки за електроенергію при нестабільній якості живлення
- ризики зупинки роботи через відключення або обмеження від оператора системи розподілу
- складність розмістити достатню кількість панелей тільки на даху, особливо для високих будівель з великою потужністю споживання
- необхідність підтягувати ESG-показники та показувати партнерам реальні кроки до декарбонізації
Сонячний фасад допомагає відповісти на всі ці проблеми одночасно: стіни перестають бути просто “оболонкою” і починають генерувати ресурс, який раніше купували з мережі.
Як працює сонячний фасад на вертикальному ангарі
Фасадна СЕС - це фотоелектричні панелі, змонтовані на стінах будівлі під правильним кутом. Для вертикальних ангарів це особливо цікаво: будівля висока, площі багато, а орієнтацію можна обрати так, щоб зловити ранкове та вечірнє сонце, коли дахові панелі вже працюють менш ефективно.
Вертикальні панелі менше страждають від снігу й криги, їх рідше треба очищувати, і вони краще “ловлять” низьке зимове сонце. Для України це важливо, адже саме взимку складські комплекси часто мають пікові навантаження через логістику продуктів, медикаментів чи комплектуючих.
Ще один плюс - поєднання з утепленням. Коли власник ангара планує модернізацію фасаду, сонячні панелі можуть працювати як додатковий “екран”, який зменшує перегрів влітку та втрати тепла взимку. Це вже не просто генерація електрики, а комплексна модернізація оболонки будівлі.
Український кейс: ангар поруч із виробництвом
Уявімо типову ситуацію для України. На околиці міста стоїть високий металевий ангар - всередині склад готової продукції, а поруч - невеликий виробничий цех. Підприємство витрачає багато енергії на освітлення, вентиляцію та роботу обладнання. Дах уже частково зайнятий технікою або має обмеження по навантаженню, а потреба в додатковій генерації електрики лише зростає.
У такому випадку рішенням може стати комбінований проєкт: фасадна станція на стінах ангара плюс дахова СЕС на будівлі виробництва. Саме на етапі, коли компанія планує проєктування СЕС для виробничого цеху, варто одразу закладати й потенціал фасадів, щоб потім не “підшивати” нові рішення до старої схеми.
Що дає така комбінація для українського бізнесу:
- різні орієнтації площин дозволяють зменшити піки навантаження на мережу та краще розподілити генерацію протягом дня
- підприємство отримує більш передбачувані енерговитрати, що важливо для контрактів у валюті або довгострокових угод з партнерами
- фасад із панелями стає елементом іміджу - видно, що компанія інвестує у “зелені” рішення, а не лише говорить про них у звітах
Практичні поради для власників вертикальних ангарів
Щоб ідея сонячного фасаду не залишилася лише концепцією, власнику варто пройти кілька простих кроків. Корисно подумати про них ще до етапу модернізації будівлі або переїзду в новий ангар.
Рекомендації для старту:
- Оцінити енергопрофіль - скільки електроенергії потрібно складу та сусіднім будівлям у робочі години, вночі, у сезон пікових навантажень.
- Перевірити орієнтацію стін - які фасади дивляться на схід, південь, захід, як працює тінь від сусідніх будівель, дерев або естакад.
- Подумати про поєднання з даховою СЕС - фасад не конкурує з дахом, а доповнює його, особливо, якщо дах має обмеження по вазі або вже частково зайнятий.
- Закласти можливість масштабування - сьогодні потрібна одна потужність, завтра - інша, тому проєкт одразу має дозволяти розширення.
- Обрати партнера, який має досвід саме з промисловими об'єктами, а не лише з приватними будинками, адже вимоги до безпеки та інтеграції тут значно вищі.
Вертикальні ангари, промисловість та енергетична стійкість
Високі склади часто є лише частиною більшого комплексу: поруч можуть бути виробничі лінії, холодильні камери, сервісні майстерні. У такій структурі важливо мислити не окремими будівлями, а цілісною енергетичною системою. Фасадні панелі додають гнучкості та розширюють можливості для інтелектуального керування навантаженнями.
Для українських підприємств це питання не лише економії. Це про стійкість до криз, можливість не зупиняти відвантаження товарів у момент, коли мережа “падає”, і про репутацію партнера, який реально інвестує в енергонезалежність. Коли контрагенти з ЄС запитують про вуглецевий слід, наявність працюючого сонячного фасаду на ангарі стає відчутним аргументом.
Щоб отримати максимум користі, варто планувати не тільки генерацію, а й те, як вона інтегрується з обладнанням. Якщо всередині ангара зберігається продукція, що потребує стабільної температури, можна налаштувати пріоритетне живлення холодильних установок у години, коли фасадна СЕС видає пікову потужність.
Корисні кроки на етапі реалізації
- обговорити з інженерами можливість використання фасаду в ролі додаткового захисту від перегріву стін
- спланувати кабельні траси та інверторну частину так, щоб не заважати роботі навантажувальної техніки
- врахувати перспективу зростання бізнесу - можливе добудування другого ангара, розширення виробництва, установку зарядної інфраструктури для електронавантажувачів чи електровантажівок
Український вектор розвитку сонячних фасадів
Україна вже має приклади модернізації складів і логістичних центрів за рахунок сонячних станцій. Поки більшість рішень зосереджена на дахах, але тренд на використання фасадів лише посилюється - особливо там, де кожен квадратний метр землі і даху вже на вагу золота.
Вертикальні ангари в промислових зонах, біля портів, залізничних вузлів, агрологістичних хабів можуть стати першою хвилею широкого впровадження сонячних фасадів. Це відповідає і запиту на енергонезалежність, і курсу на європейську інтеграцію, де “зелена” модернізація об'єктів давно стала нормою.
Для українського бізнесу це шанс не наздоганяти, а одразу впроваджувати рішення наступного рівня. Там, де вчора стіна просто нагрівалася сонцем, завтра вона може стабілізувати роботу складу, підтримувати виробництво та підсилювати позиції компанії на ринку.
Коли у власника вертикального ангара з'являється відчуття, що будівля працює разом з ним і допомагає економити, змінюється і ставлення до інвестицій. Сонячний фасад стає не “красивою деталлю”, а робочим інструментом для довгострокової енергетичної стратегії.

